Вечір. Кухня. Малюнки

Сидячі в кухні, вже був зовсім вечір, на вулиці було дуже холодно і ходив сильний вітер, а ми пили чай і дивились картинки з майбутнього. Такі чіткі і сподіваюсь однакові. Створювали те, як буде виглядати наша спальня, яку породу собаки ми візьмемо, які дерева будуть в майбутньому саду. І їх було безліч цих малюнків.

І хотілось бути ще ближче, мабуть, тому, що здавалось, що якщо сидіти ще ближче то ми будемо навіть вгадувати думки один одного.

Але це були тактичні мрії, стратегічні ще попереду, а реалізація тактики вже зовсім близько. І чекати зовсім недовго...

Далі буде...

Непередбачуване бажання

Іноді здається, що жити неможна без чогось зовсім простого - наприклад, так конче хочеться ківі, або великого зеленого яблука, або кефіру. Зі мною такою часто буває.

Можливо це з кожною особою жіночої статті, але це так аж зсередини. І найголовніше, що мені хочеься всього такого або вночі :), коли вже спати час, або тоді, коли ми вже після відпрацьованого дня нарешті дійшли додому і вже ну явно ні в кого не виникає бажання бросати все і йти за ківі, кефіром або іниши моїми побажаннями.

Отак і виходить, що досить багато часу - я просто чогось хочу - смачного, рідкого, солоного, соковитого, червоного, сливового, м'якого... Ну з ким не буває? але передбачити, що буде наступне - неможливо!