вечірнє притискання

так класно ввечері зустрічатись і ще під час подорожі додому три, чотири, шість, вісім, десять разів притискатись до коханого :), навіть якщо нічо не трапилось, все одно - хочеться постояти трохи просто на тротуарі і зазірнути в очі один до одного і продовжити оповідання про те, як пройшов день і як змінювалась на протязі всього дня погода.
Ми такі цікаві :) І кожен з нас проживає своє окреме життя з 9 до 18, і іноді замислюєшься - а чи хочеться все життя віддавати 9 годин щоденно комусь? можливо ми в силі керувати ним самі?

що таке "ідея"

Якось так легко і приємно.
А ще хочеться на море, але мабуть вже наступного року, а ще хочеться вражень і незабутніх моментів. Це на 100 відсотків правда про те, що для будь-якої творчої роботи необхідні враження і чим більше тим краще - вони дають те, що називається ідеями, які так цінуються для подальшого розвитку будь-чого!
Ідея - це сформоване в словах відчуття змін.

майже разом

Зараз можливо ми приймаємо рішення, яке так або інакше вплине на подальший "стиль" життя :). Але ми в різних місцях географічно, але єдині в думках - тому я майже приймаю участь у виконанні рішення :)

Думки і настрій

Цікаво чи можна рахувати людину нормальною, коли її настрій змінюється майже в протилежнку сторону менше ніж за 15 секунд. А думки - просто виходять з голови, навіть якщо вони там вже знаходились півдня і не давали нормального спокою.

Сьогодні вдень так було зі мною. Скажу чесно в кожну хвилину мого неконтрольованого настрою мені хотілось просто бути зовсім іншою і змінити своє ставлення до людей поряд, до мого існування на землі :).

І так не хотілось йти до столу зі всіма... хотілось навість збігти кудись і щоб ніхто не знав де я і навіть не хотів дізнатись :).

Але я зробила паузу, з'їла, як то кажуть, твікс і подумала, що я все вигадала, треба зробити перший крок і тільки щось роблячи можна зрозуміти чи всі мої думки правильні чи ні...

Як виявилось на всі 100% вони були не вірними по відношенню до кожного випадка :)

Таааак, потрібно більше рухатись і діяти, ніж думати і гадати :)

чомусь...

знову вечів, неділя, чомусь ці вихідні були найдовші за останній рік це точно - немає плану що робити, немає зустрічей, немає заняття, яке б було до душі.
Можна пролежати цілий день і отримати величезне задоволення від телевізора і від простого відпочинку, але це не моє...
Знову ці ж роздуми про те, куди краще, чому ні, чому так. А немає відповіді, немає її правильної. Мабуть, плани не потрібні, якщо від них не отримуєш задоволення, а вони приносять тільки багато думок, які не надихають (це слово kmbs :), а коли надихають, то завжди є но...
І так нерадісно, коли хтось щось забуває... це для мене важливе, а для когось мабуть не так важливе... а можливе важливо але не зараз...
ніч... завтра буде завтра і буде все по іншому.

різні рішення

Трохи хвилююсь про завтрашній день, хоча й тато говорить, що все що є наше, воно за будь яких обставин буде нашим... Але все одно щось тремтить всередині, тому що якесь рішення впливає на майбутнє життя, немає правильних і неправильних рішень і ми дійсно не можемо знати, щоб з нами було б якщо б сталось по-іншому...
Це альтернативне життя, в нас є стільки варіантів як зробити той чи інший крок, а ми робимо як кажуть той, який в данний час є найоптимальнішим, принаймні з почуттів на цей період часу.
Але ж завжди вагаєшься і це глибше прислухаєшься до своїх почуттів.
Головно не боятись робити кроки і потім за них відповідати, а ми вже дорослі і мабуть що вже здатні будувати себе і своє майбутнє...
До завтрашнього рішення... :)

Сонечкові присвячується

Відчуття - це щось маленьке, яке створене для тго, щоб їх вирощувати, плекати, надавати, втілювати і насолоджуватись. Є моменти, коли їх дуже багато (відчуттів), - і вони всі різні, і ти не знаєш за що краще вхопитись і про яке розповісти, яке з них має право на своє існування зараз, а яке трошечки пізніше...
але це підхід комп'ютера.
Людина складається з почуттів, не можна говорити, що зараз і тільки зараз я відчуваю тепло, а вчора в мене був поганий настрій і я до всіх вороже ставилась. Ні, не може такого бути.
Почуття це такий комплекс, який неможна розділити на окремі пристрої і процеси. Це все разом.
Людина така складна, і раціонально я можу зрозуміти свого сусіда, що в ньому коїться і чому він зробив так і повів себе саме таким чином, але про себе - ні. В мене нібито дві істоти - одна знає що робити і як робити, а інша робить але по-своєму і лише процентів на 60 звертає увагу на те, що говорить раціональна істотка.
Отак от і живем :)