Сидимо ми з Мамонтом біля комп'ютеру, читаємо пошту і інші сайти, які можуть бути цікавими нормальній одруженій людині в одинадцятій годині ночі. Сьогодні з'явилась думка, що мрії проходять декілька ступенів:
1. Коли це щось настільки далеке, що навіть і не думаєш як до цього дійти - воно просто думається, щоб було б класно щоб саме так було.
2. Коли трапляється в житті щось таке, що повертає тбе знову до тієї ж мрії - поки що вона є такою ж далекою і начебто нездійсненою, але вже з'являються думки: "а може це знак", "А може це не случайність?" і вже деякий час живеш з почуттям того, що мрія стає жити поряд із тобою.
3. Коли з'являється перша думка: "А чому б і ні?", і туманний план, типо : "Це ж в принципі необхідно зробити це,це,це і це", і нібито і можна це зробити. В принципі якось в житті... Чому б і ні.
4. Коли приходить бажання: "чому не зараз", "чому не я" - і тоді знаходяться шляхи, як можна почати працювати на цю мрію і потрошки але крок за кроком її реалізовувати.
5. Коли мрія перестає бути мрією і стає приємною ціллю.
І це дійсно працює, зараз ми знаходимось на реалізації приємної цілі. Не просто, але ж ніхто і не казав, що буде легко :). Але мрії того варті - вони ж таку далеку стежку мали, то чому б і не насолоджуватись її втіленням?
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
3 комментария:
Натка, я навіть не знала, що в Тебе є блог...
Так про мрії написала - просто в точку:) В мене було саме так. І вже зараз всі цілі поставлені, команда зібрана, і рухаємось та шаленіємо
разом!
Від нашого дому вашому бажаємо терпіння та величезного успіху!!!
:) а тобі не здається, що це саме ти - хто почав дуже багато говорити про блог. Я до цього про них навіть не задумувалась :)
Ой, так що, це якімось боком я Тебе на це навіть надихнула?.. :)))
Отправить комментарий